Творчі напрями, течії і стилі живопису

https://youtu.be/v1vnRTQ5D-c

Історичний і батальний жанри образотворчого мистецтва

https://youtu.be/ZKO6F5LYvXQ

історія живопису за 5 хвилин
https://youtu.be/4BJG8y6ewgo

Загальна мета вивчення «Живопису» в спеціалізованих навчальних закладах полягає в особистісному художньо-мистецькому розвитку учнів, формуванні у них реалістичних світоглядних орієнтацій і компетенцій у сфері образотворчого мистецтва, вихованні потреби у творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні у процесі опанування художньо-практичними знаннями, уміннями, навичками та розвитку художнього смаку, розуміння кольорової гармонії.

Програма ґрунтується на принципах цілісності, наступності, системності та варіативності змісту, органічної єдності національних і загальнолюдських цінностей, сучасно-реалістичних художньо-мистецьких підходів.

Процес набуття візуально-пластичних знань з живопису має велике значення у вихованні майбутніх сучасних художників-реалістів, у формуванні їх світогляду.

Щодо реалістичного зображення натури перед учнями ставляться такі завдання:

1.Навчитися композиційно правильно розміщувати рисунок на аркуші паперу, визначивши
габаритні розміри натури та її загальну форму.

2.Передавати пропорції предмета, його конструктивну будову та видиму реальну форму.

3.Виявляти світлотінню форму предмета.

4.Передавати колір предмета.

5.Художньо узагальнювати рисунок.

Головний принцип навчання живопису - це невідривність процесу роботи над кольором та формою. Вирішення колористичних задач не може бути відірване від вивчення форми, тону,матеріальності. У всіх завданнях з живопису обов'язково має бути суворе дотримання законів рисунка, які стають необхідним органічним джерелом реалістичного мистецтва.

Мета курсу з живопису полягає у розкритті законів зображення реалістичного світу, а також у розвитку художнього смаку,розуміння кольорової гармонії.

Основна мета - правильно обирати кольорові відносини у порівнянні, ліпити форму кольором, передавати матеріальність предметів, послідовно вести роботу над етюдом.

Знайомство з акварельним живописом у дає певний комплекс професійних навичок. Під час навчання учні отримують елементарні навички з кольорознавства: кольори головні та додаткові,теплі та холодні,контрастні та зближені,поняття про локальний колір,про вплив на нього світла,про роль,яку відіграє тон у створенні форми та передачі матеріальності предмета.

Необхідно постійно згадувати про велику роль рисунка в акварельному живописі. Величезну увагу потрібно приділяти акварельній техніці.

Важливим видом навчальної роботи з живопису стає етюд з натури.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ НАТЮРМОРТА

ЖИВОПИС

спочатку необхідно вивчити постановку натюрморту, а саме, визначити пропорції постановки (ширина, висота). потім визначаємо пропорції окремо кожного предмета натюрморта ( загальна ширина, висота) визначаємо, на якій відстані вони знаходяться один від одного. вивчаємо характер та ритми складок драпіровок. визначаємо колорит постановки, світлотіньові відношення.

потрібний колір набирається на палітрі, а вже з палітри кладеться на площину предмета. досить часто учні плутають термін фарба і колір.(з фарб набирається колір)

слід проактично вивчити явище кольорового контраста (наприклад : постановка складається з предметів червоних тонів на зеленому тлі, це є взаємно-додаткові кольори. - тобто цей кольоровий контраст є гармонійним.

яким чином користуються таблицею взаємно-додаткових кольорів:наприклад, беремо білий предмет і спрямовуємо на нього червоне світло.тінь буде зелена. а що відбувається, якщо драпіровка буде синя, а глечик оранжевим? особиста тінь глечика буде фіолетовою, а падаюча тінь на драпіровці буде мати фіолетово-зелений к4олір.

у роботі над композицією натюрморта, треба враховувати явище одночасного контрасту кольорів, тобто колір глечика буде впливати на колір драпіровки, а колір драпіровки буде впливати на колір глечика. оранжевий глечик буде здаватись червоно-оранжевим на синьому тлі, а синє тло буде здаватись синьо-фіолетовим. після вивчення постановки натюрморта, виконується етюд натюрморта у кольорі.

малюнок натюрморта виконуємо згідно розділу "методика виконання малюнку"

роботу иведуть у такій послідовності:

працюючи над гіпсовими тілами, світло можна залишати (білий папір), а напівтон , напівтінь, рефлекс, тінь опрацьовуємо. рефлекс знаходиться у тіні.

працюючи над постановкою натюрморту опрацьовуємо і світло.

далі працюємо над напівтонами( якщо ви одразу не працювали над напівтінями та тінями) постійно перевіряючи між собою напівтіні, щоб вони не співпадали за тоном.

щоб перевірити, чи нема тонових попадань, треба прижмурити очі, в цьому разі ви побачите, якщо напівтони, тіні , рефлекси співпали,то у вас тонові попадання, які необхідно виправити. якщо напівтони, тіні, рефлекси різняться між собою за тоном, в цьому разі робота ведеться вірно.

далі працюємо над світлом,постійно порівнюючи між собою: світло, напівтон, тінь, рефлекс, падаючу тінь.

роботу треба вести не над окремими ділянками, а загалом по всій постановці, переходячи від одного предмета до іншого.таким чином ви контролюєте свою роботу і не допускаєте помилое.

по завершенню роботи над натюрмортом, слід знову перевірити свою роботу, відійшовши від неї не мекньше ніж на 2 висоти постановки. якщо побачили помилки - одразу виправте їх.

останній етап роботи - узагальнення роботи, перевірка глибини простору (повітряна перспектива) ближче, дальше, поверхні вертикальна, горизонтальна, уточнення малюнка(предметів, складок,тощо) тонові відношення.